Галактики - це велетенські зоряні системи, що містять в собі дуже багато зір, а також газ і пил. За морфологічними ознаками галактики поділяються на чотири типи: еліптичні Е, лінзоподібні SO, спіральні S і неправильні Ir. Більшість спосте-режуваних галактик спіральні. Галактики розподілені у просторі нерівномірно. Вони утворюють групи галактик і скупчення галактик.
Головну частину зір нашої Галактики ми бачимо у вигляді Молочного шляху (Чумацький шлях). Наша Галактика, тобто галактика в якій знаходиться Сонце - галактика спіральна типу Sb або Sc за классифікацією Хаббла і має в собі кількість у 200 млрд. зір. Сонце у ній розташоване поблизу галактичної площини на відстані близько 8500 пк від центра Г. Наша галактика входить до складу так званої Місцевої групи галактик.
Для більшості галактик спостерігається галактичне обертання - явище руху об'єктів (зір, хмар газу та пилу, зоряних скупчень та ін.) навколо центральної частини (ядра) галактики. Періоди обертання зовнішніх частин галактики можуть складати десятки і сотні мільйонів років.
До якогось часу люди не знали що таке галактики. Доки американський астроном Е. Хаббл (1889-1953) не зробив фотографії туманності в сузір'ї Андромеди, на яких було видно, що ця туманна пляма складається з безлічі зір. Він виявив серед них розсіяні й кульові скупчення, нові зорі й цефеїди. Визначивши періоди змінності й видиму зоряну величину цефеїд, Хаббл дійшов висновку, що вони знаходяться дуже далеко за межами нашої Галактики. Так був відкрит величезний світ галактик нашого Всесвіту.
До речі, галактику Андромеди можна побачити на небі неозброєним оком в сузір'ї Андромеди. Це єдина далека галактика після Магелланових Хмар, яку можна спостерігати без телескопів. Ця галактика дуже схожа з нашою і тому її вивчення дуже допомогло астрономам зрозуміти склад та устрій нашої галактики.
Під час експедиції Магеллана в XVI ст. дві великі зоряні хмари, які спостерігали в південній півкулі неба, назвали Великою і Малою Магеллановими Хмарами. Ці галактики через їхній безформний вигляд відносять до типу неправильних. Вони є супутниками нашої Галактики, до яких близько 150 000 світлових років, а їхній зоряний склад такий самий, як і віток спіральних галактик. А ось ядра не-має. Неправильні галактики взагалі значно менші від спіральних і зустрічаються рідко.
Еліптичні галактики спостері-гаються часто. За виглядом вони схожі на кульові зоряні скупчен-ня, але значно біль-ші за розмірами. Вони обер-таються дуже повільно й тому мало сплющені на відміну від спіральних галактик, які швидко обертаються. Еліп-тичні галактики не мають ні зір-надгігантів, ні темних або світ-лих дифузних туманностей. Матеріал копійовано. Источник: http://www.astroclub.kiev.ua/
